28 вересня щорічно відзначається Всесвітній день боротьби зі сказом. Всесвітній день боротьби проти сказу був заснований з ініціативи Всесвітнього альянсу по боротьбі зі сказом, щоб привернути увагу до проблеми поширення цієї хвороби, а також до її наслідків.

З цієї нагоди в приміщенні Державного науково - контрольного інституту  біотехнології і штамів мікроорганізмів відбулася  прес – конференція  заступника Голови Держветфітослужби України  Віталія Башинського   та  директора ДНКІБШМ Анатолія  Головка.  

Сказ – особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ця хвороба входить у першу п'ятірку хвороб, спільних для людини і тварин, що наносять найбільший соціально-економічний збиток. На сьогоднішній день сказ реєструється у 113 країнах світу, ця хвороба характеризується гострим перебігом, ознаками поліенцефаломієліту, за відсутності вчасного лікування абсолютною смертністю, через це щорічно гине понад 55 тисяч людей і більше 1 млн. тварин. Прямі збитки від сказу складають біля 4 млрд. євро в рік.

Щорічно в світі 15 мільйонів людей одержують направлення на лікування за підозрою в інфікуванні сказом, - відзначили учасники  прес-конференції.

Епідемічна ситуація зі сказу в Україні залишається нестійкою. Впродовж останніх 16 років реєструються поодинокі випадки захворювання людей на сказ.

Відповідно до даних Міністерства охорони здоров’я України  за останні 10 років зареєстровано 29 випадків захворювання людей на сказ у 16-ти областях (Київській, Харківській, Миколаївській, Донецькій, Кіровоградській, Чернігівській, Одеській, Херсонській, Луганській, Львівській, Полтавській, Черкаській, Запорізькій, Вінницькій, Сумській, Тернопільській та у м. Києві). 

Щорічно в Україні реєструється близько 120-140 тисяч осіб, які звернулися за медичною допомогою з приводу укусів тваринами, з яких 60% постраждалих одержують направлення на лікування за підозрою в інфікуванні сказом, - повідомив  В. Башинський.

В світі, щороку   понад  20 мільйонів людей вакцинуються проти сказу після перенесених укусів. Приблизно 40% з них - діти у віці до 15 років. Вартість повного курсу лікування становить приблизно 100 доларів США. 

«Вакцинація собак є ефективним за вартістю пропозицією в довготривалій перспективі, оскільки в районах, де немає сказу серед тварин, немає необхідності в постекспозіціонном лікуванні людини», - зазначається у звітах ВООЗ. Вакцинація собак коштує всього лише 0,3-0,5 долара США на собаку.

Епізоотична ситуація зі сказу тварин в Європі залишається напруженою, оскільки сказ відноситься до захворювань, які не мають кордонів. 

В останні роки найскладніша епізоотична ситуація щодо сказу серед тварин в Європі відмічається в країнах  Східної Європи, зокрема Російській Федерації, Республіці Білорусь, Україні, Румунії.

Тобто територія України опинилась в самому центрі нозоареалу сказу в Європі. В той час країни Західної Європи вже тривалий час благополучні щодо сказу.

Довідково: НОЗОАРЕАЛ (ареал хвороби)  — сукупність територій, на яких  протягом певного періоду відмічається підвищена кількість спалахів відповідної хвороби, в порівнянні з іншими  територіями.

З метою виконання Програми оздоровлення території України від сказу на 2008–2015 рр. Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України в 2013 році забезпечено виконання комплексу  ветеринарно-санітарних заходів, направлених на профілактику та ліквідацію сказу, а саме:

- епізоотологічного моніторингу, що здійснюється шляхом епізоотологічного обстеження, своєчасного виявлення спалахів хвороби та аналізу епізоотичної ситуації;

- системної парентеральної імунізації (вакцинації) - профілактичних щеплень проти сказу собак та котів, а в зонах стійкого неблагополуччя – всіх сприйнятливих тварин.

Щорічно в Україні здійснюється понад 5 млн. щеплень тварин проти сказу.

Довідково: В державних установах ветеринарної медицини щеплення тварин проти сказу безкоштовне.

- пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин - стратегією проведення пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин є обробка найбільш неблагополучних областей зі сходу країни шляхом розкладання принад з вакциною за допомогою авіатранспорту та здійсненням контролю за ефективністю імунізації.

Довідково:

Завдяки систематичному проведенню пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин в країнах Західної Європи вдалося  мінімізувати випадки захворювання тварин на сказ до поодиноких спалахів.

В Україні в 2006 році, в період стрімкого зростання захворюваності на сказ, було розпочато масштабну антирабічну пероральну вакцинацію диких м’ясоїдних тварин, проте, починаючи з 2009 року, внаслідок недостатнього фінансування проведення її було обмежено територіально.

В 2011-2012 роках проведено по дві кампанії (весна, осінь) з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин на території мисливських угідь Луганської, Харківської, Донецької, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської областей.

В 2013 році проведено весняну та осінні компанії з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин на території Луганської, Харківської, Донецької, Сумської, Полтавської областей.

В 2014 році проведено весняну компанію на території Луганської, Харківської, Сумської, Полтавської областей.

Пероральна імунізація диких м’ясоїдних тварин проти сказу в Україні проводиться представниками територіальних органів та державних установ Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

Для імунізації диких м’ясоїдних тварин використовується вакцина вітчизняного виробництва "Броварабіс – VRG", висока якість та ефективність якої підтверджена референс-лабораторією Міжнародного епізоотичного бюро по сказу АФФСА-Нансі (Франція).

Крім того, з метою обмеження поширення вірусу сказу на території України та захисту території Республіки Польща, а тим самим території Європейського Союзу від його поширення вздовж україно-польського кордону на території України створена буферна зона (частина території Волинської, Львівської, Закарпатської областей) площею 26 400 км2. В 2013 році на території буферної зони було проведено 2 кампанії з пероральної імунізації. 

З метою реалізації Угоди в 2014 році планується провести дві кампанії                з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин, при цьому принади                            з пероральною вакциною будуть розповсюджені на території 31 500 км2 з розрахунку 25 доз вакцини/км2. Перша компанія проведена в травні –червні цього року.

Буферна зона в Україні охоплює: 

1) у Волинській області 9 районів (Володимир-Волинський, Горохівський, Іваничівський, Ковельський, Локачинський, Любомльський, Ратнівський, Старовижівський, Турійський, Шацький райони);

2) у Закарпатській області 10 районів (Великоберезнянський, Воловецький, Перечинський, Свалявський, Ужгородський, Мукачівський, Берегівський, Виноградівський, Хустський, Іршавський райони);

3) у Львівській області 13 районів (Городоцький, Дрогобицький, Жовківський, Кам'яно-Бузький, Мостиський, Пустомитівський, Радехівський, Самбірський, Сколівський, Сокальський, Старосамбірський, Турківський, Яворівський райони).

Реалізація положень Угоди передбачає залучення коштів ЄС на закупівлю та розповсюдження принад з вакциною. 

Для імунізації було застосовано вакцину антирабічну для пероральної імунізації диких м'ясоїдних тварин "БРОВАРАБІС VR-G", BrovaRabies V-RG.   

 - Результатом належного виконання Програми оздоровлення території України від сказу на 2008–2015 рр. є зменшення сказу серед тварин.

При аналізі динаміки захворювання на сказ в Україні за останні 15 років відмічаємо стрімкий розвиток епізоотії. Починаючи з 1996 року  по 2007 рік, рівень захворювання виріс у десять разів. З 2008 року відмічається зменшення захворюваності на сказ.

Так, в період з 2007 року (зареєстровано 2393  неблагополучні пункти зі сказу тварин, в яких захворіло 2976 тварин) по 2013 рік (зареєстровано 1297 неблагополучних пунктів зі сказу, в яких захворіло 1519 тварин), рівень захворювання знизився майже в 2 рази.

З початку цього року відмічається зменшення сказу серед тварин в порівнянні з минули роком. Так, станом на 01.08. 2014 року зареєстровано 412 неблагополучних пунктів сказу, в яких захворіло 1519 тварин, що на 430 н/п та 460 хворі тварини менше ніж в 2013 році.

Ліквідація  сказу навіть на значних територіях нашої держави  цілком реальна справа за умови проведення комплексних заходів та наполегливої праці фахівців ветеринарної медицини, лісового та мисливського господарств, місцевого самоврядування і житлово-комунальних служб та громадських організацій. 

Слід пам’ятати, що всі заходи з профілактики сказу будуть марні, якщо кожен власник тварин не буде розуміти, що він несе відповідальність не тільки за своє здоров'я чи свого улюбленця, але і за здоров'я оточуючих. 

Ні в якому разі не слід відмовлятися від призначеного лікування та самовільно переривати його: це може призвести до трагічних наслідків. 

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Ваше здоров'я у ваших руках! Дбайте про нього!